Довіра як індикатор трансформації українського суспільства і ресурс подолання соціальної травми в умовах війни

Анотація

Метою статті є дослідження ролі довіри як індикатора трансформації українського суспільства та механізму подолання соціальної травми в умовах війни, висвітлюючи через категорію довіри кризовий, структурний та трансформаційний виміри соціальної травми. У статті обґрунтовано, що війна постає не лише чинником фізичного руйнування та колективної травматизації, але й каталізатором змін у структурі соціальних взаємин, механізмах солідарності, громадянської мобілізації та інституційної взаємодії. Визначено, що категорія довіри дозволяє комплексно аналізувати глибину соціальної травматизації, рівень суспільної резильєнтності та адаптаційний потенціал соціуму в умовах тривалої кризи. Доведено, що під час збройного конфлікту довіра виконує функцію забезпечення координації колективних дій, підтримки соціальної інтеграції та формування нових горизонтальних моделей взаємодії. Встановлено, що соціальна травма проявляється через кризу інституційної довіри, поширення соціальної підозрілості, моральний песимізм та фрагментацію соціальних зв’язків, водночас війна стимулює розвиток нових форм солідарності, самоорганізації та волонтерської активності. Доведено, що довіра є не лише індикатором глибини соціальної травми, але й важливим ресурсом суспільної резильєнтності, який визначає здатність суспільства до адаптації, самоорганізації та повоєнного відновлення.