Внутрішньопоколінні виклики серед українських студентів у контексті війни та міграції

Анотація

Триваюча війна в Україні та пов’язана з нею міграція створили значні міжпоколінні виклики серед молодих українців, особливо серед покоління емігрантів. Це дослідження аналізує сприйняття та досвід студентів, які залишилися в Україні під час конфлікту, зосереджуючись на їхньому ставленні до однолітків, які виїхали за кордон. Спираючись на теорії формування поколінь та гіпотезу «років вразливості», дослідження підкреслює внутрішньопоколінні відмінності, сформовані історичними подіями, переміщенням і цифровою взаємодією. За допомогою онлайн-опитування, проведеного серед 742 студентів закладів вищої освіти в Україні, а також завдяки відкритим запитанням, було отримано додаткову глибину для аналізу. Результати показують, що хоча більшість респондентів висловлювали співчуття до своїх однолітків, які виїхали, вони також повідомляли про почуття втрати, смутку та сприйняті розбіжності в політичних і соціальних поглядах. Понад 60 % учасників зазначили помірні або значні відмінності між собою та своїми ровесниками за кордоном, що свідчить про зростання внутрішньопоколінних відмінностей. Якісні наративи виявили занепокоєння щодо майбутнього України, соціальну відчуженість і можливе формування проросійських поглядів серед емігрантів. Загалом дослідження демонструє, що постміленіали в Україні не можуть розглядатися як однорідна група; міграція, війна та тривала розлука сприяють соціальній фрагментації та трансформації поколіннєвої динаміки. Ці результати підкреслюють важливість врахування внутрішньопоколінної різноманітності при аналізі соціального та громадянського впливу міграції, спричиненої конфліктом.