Операціоналізація культурного спротиву в українському науковому дискурсі: методологічні виклики та інтерпретаційні можливості
DOI:
https://doi.org/10.17721/2306-3971-2026-01-32-32Ключові слова:
культурний спротив, постколоніалізм, стійкість, мовні практики, символічний простір, пенітенціарна система, ідентичністьАнотація
У статті аналізується, як культурний спротив концептуалізується, теоретично інтерпретується та операціоналізується в українському науковому дискурсі. У межах тексту культурний спротив визначається як аналітична категорія, що використовується для опису процесів зміни усталених культурних ієрархій, символічних порядків і критеріїв культурної легітимності в конкретних соціально-культурних контекстах. Автори систематизують підходи до вивчення культурного спротиву, представлені в міжнародній соціологічній та міждисциплінарній літературі, і співвідносять їх із результатами вибраних українських емпіричних досліджень. На цій основі реконструюються: (1) основні способи визначення культурного спротиву в наукових публікаціях; (2) теоретичний плюралізм, що формує розуміння культурного спротиву, а також (3) моделі вивчення спротиву в українському науковому дискурсі, застосовувані в українському дослідницькому полі. Текст відображає, що в українських дослідженнях культурний спротив рідко фігурує як прямо названий об’єкт аналізу. Натомість він виявляється через аналіз суміжних емпіричних процесів, зокрема мовних практик, трансформацій символічного простору та топоніміки, політик пам’яті й форм культурного виробництва в цифрових середовищах. У цих дослідницьких підходах культурний спротив інтерпретується як зміна уявлень про культурну прийнятність, нормативність і легітимність, а не як декларована позиція або форма самоідентифікації. У висновках запропоновано інтерпретаційну основу, що дозволяє аналітично ідентифікувати культурний спротив у різних культурних процесах, а також окреслено умови, за яких емпірично фіксовані практики можуть бути обґрунтовано інтерпретовані як прояви культурного спротиву в постколоніальному контексті України.
Посилання
Bhabha, H. K. (1994). The location of culture. London: Routledge.
Bourdieu, P. (1991). Language and symbolic power (J. B. Thompson, Ed.; G. Raymond & M. Adamson, Trans.). Cambridge: Polity Press. https://doi.org/10.2307/2579985
Bourdieu, P. (1998). Acts of resistance: Against the new myths of our time (R. Nice, Trans.). Cambridge: Polity Press.
Burdin, Y. (2023). Ukrainization of YouTube Content as a Manifestation of Cultural Resistance of Ukrainians in a Course of the Russо-Ukrainian War. Sociological Studios, 2(23), 62-72. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-02-31-31
Burdin, Y., Salnikova, S., & Sydorov, M. (2025). Street Renaming as Cultural Resistance: Decommunization and Identity in Rural Ukrainian Settlements. Research for Rural Development, 40, 709-716. https://doi.org/10.22616/RRD.31.2025.096
Demchuk, S., & Levchenko, I. (2024). Decolonizing Ukrainian art history. Nationalities Papers, 1–25. https://doi.org/10.1017/nps.2024.58
Duncombe, S. (2007). Cultural resistance. In G. Ritzer (Ed.), The Blackwell encyclopedia of sociology. Malden, MA: Wiley-Blackwell (pp. 911–913). https://doi.org/10.1002/9781405165518.wbeosc178
Fanon, F. (2004). The wretched of the earth (R. Philcox, Trans.; J.-P. Sartre & H. K. Bhabha, Introduction). New York: Grove Press.
Foucault, M. (1978). The history of sexuality: Volume 1, an introduction. New York: Pantheon Books.
Gnatiuk, O., & Homanyuk, M. (2023). From geopolitical fault-line to frontline city: Changing attitudes to memory politics in Kharkiv under the Russo-Ukrainian war. Hungarian Geographical Bulletin, 72(3), 239–256. https://doi.org/10.15201/hungeobull.72.3.3
Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2023). A case study of de-russification of Ukrainian hodonyms: Rigged trial or justice restored? Names: A Journal of Onomastics, 71(4), 41–55. https://doi.org/10.5195/names.2023.2599
Gramsci, A. (1971). Selections from the prison notebooks of Antonio Gramsci (Q. Hoare & G. Nowell Smith, Eds. & Trans.). New York: International Publishers.
Grytsenko, O. (2019). Decommunization in Ukraine as a public policy and as a cultural phenomenon. Kyiv: Ivan Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies of National Academy of Sciences of Ukraine.
Hall, S. (1996). Cultural studies and its theoretical legacies. In D. Morley & K.-H. Chen (Eds.), Stuart Hall: Critical dialogues in cultural studies (pp. 262–275). London, New York: Routledge.
Hall, S., & Jefferson, T. (Eds.). (1976). Resistance through rituals: Youth subcultures in post-war Britain. London: Hutchinson.
Halbwachs, M. (1992a). The legendary topography of the Gospels in the Holy Land. In L. A. Coser (Ed. & Trans.), On collective memory (pp. 193–235). Walter de Gruyter, Berlin, New York: University of Chicago Press. (Original work published 1941).
Halbwachs, M. (1992b). On collective memory (L. A. Coser, Ed. & Trans.). Chicago, London: University of Chicago Press. (Original work published 1925).
Kosmeda, T., & Kovtun, O. (2024). Modeling of axiologically marked meanings of toponyms and their derivatives in Ukrainian linguistic culture: Manifestation of the macroextralingual factor 'war'. Onomastica, 68, 165–183. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.68.11
Korablyova, V. (2023). The decolonization of education and research in Belarus and Ukraine: theoretical challenges and practical tasks. Canadian Slavonic Papers, 65(3–4), 478–484. https://doi.org/10.1080/00085006.2023.2274194
Kovalov, M. (2022). When Lenin becomes Lennon: Decommunisation and the politics of memory in Ukraine. Europe-Asia Studies, 74(5), 709–733. https://doi.org/10.1080/09668136.2022.2078478
Kudriavtseva, N. (2025). New speakers of Ukrainian: Ideologies of linguistic conversion. Language in Society, 1–20. https://doi.org/10.1017/S0047404525101711
Kulyk, V. (2024). Language shift in time of war: The abandonment of Russian in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 40(3), 159–174. https://doi.org/10.1080/1060586X.2024.2318141
Nahornyi, T. (2023). Toponymic decolonizing in city of Kyiv: a spatial wayfinding approach. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, 1, 65-72. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2023.87.4
Nora, P. (1989). Between memory and history: Les lieux de mémoire. Representations, 26, 7–24. https://doi.org/10.2307/2928520
Ostash, L. (2024). Echoes of war in the onym space of Ukraine. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Philology, 2(52), 127–139. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).127-139
Parfeniuk, I. (2025). TikTok Activism in Ukraine as a Form of Civic Support and Resistance During the Full-Scale War. Ukrainian Information Space, 1(15), 154–173. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(15).2025.335354
Rabus, A. (2025). Ukrainian linguistic creativity and decolonial resistance: A Twitter analysis. Digital War, 6, Article 7. https://doi.org/10.1057/s42984-025-00103-9
Racek, D., Davidson, B. I., Thurner, P. W., Zhu, X. X., & Kauermann, G. (2024). The Russian war in Ukraine increased Ukrainian language use on social media. Communications Psychology, 2, Article 1. https://doi.org/10.1038/s44271-023-00045-6
Said, E. W. (1978). Orientalism. New York: Pantheon Books.
Salnikova, S., & Savelyev, Y. (2025). The role of political institutions in the religious sphere before and during the Russo-Ukrainian war: national security vs. freedom of religion. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 38(1), 11–27. https://doi.org/10.1080/13511610.2024.2395265
Schenk, G. (2023). Renaming Kyiv’s streets amid the Russian war of invasion: The politics of history between "decommunization" and "derussification". The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: History, 64, 140–169. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2023-64-07
Scott, J. C. (1985). Weapons of the weak: Everyday forms of peasant resistance. New Haven, CT: Yale University Press.
Scott, J. C. (1990). Domination and the arts of resistance: Hidden transcripts. New Haven, London: Yale University Press.
Sokolova, S. (2023). Changes in the attitude of ukrainians to languages against the background of the full-scale Russian invasion of Ukraine. Ukrainian language, 1(85), 3–19. https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.01.003
Spivak, G. C. (1988). Can the subaltern speak? In C. Nelson & L. Grossberg (Eds.), Marxism and the interpretation of culture (pp. 271–313). Urbana/Chicago: University of Illinois Press.
Terentyeva, O. (2025). The right to freedom: State-driven institutionalization of decolonization through memory politics in Ukraine (2022–2024). Global Studies Quarterly, 5(4), ksaf107. https://doi.org/10.1093/isagsq/ksaf107
Williams, R. (1977). Marxism and literature. Oxford, New York: Oxford University Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ярослав Бурдін, Світлана Сальнікова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
